Академічна доброчесність є запорукою якісних досліджень та професійного розвитку. Дотримання її принципів допомагає формувати власний науковий стиль, розвиває критичне мислення, підвищує цінність здобутих результатів і забезпечує довіру до роботи дослідника. Закономірно, що 6 жовтня 2025 року Науковим товариством студентів, аспірантів, докторантів та молодих учених Факультету психології, соціальної роботи та спеціальної освіти був проведений інтерактивний семінар «Академічна доброчесність: від теорії до практики науковців». До заходу були залучені здобувачі другого (магістерського) та третього (освітньо-наукового) рівнів освіти.
На початку заходу до присутніх звернулась декан факультету, кандидат психологічних наук, доцент Наталія КЛІШЕВИЧ, яка наголосила на важливості дотримання академічної доброчесності, адже це не лише вимога освітнього процесу, а й запорука успішної наукової і професійної діяльності. Вона допомагає створювати власний науковий внесок, сприяє розвитку культури дослідження й підвищує авторитет української науки у світовому просторі.
Анастасія КОТЕЛЕВЕЦЬ, голова Наукового товариства ФПСРСО, викладач кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи, доктор філософії за спеціальністю 231, завдяки мапі асоціацій актуалізувала знання щодо змісту поняття – «академічна доброчесність». Детально зупинились на видах плагіату.
Далі голова Наукового товариства ФПСРСО зосередила увагу на відповідальності за порушення правил академічної доброчесності та нормативно-правовій базі, зокрема «Положення про академічну доброчесність науково-педагогічних, наукових, педагогічних працівників та здобувачів вищої освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка».
Анастасія КОТЕЛЕВЕЦЬ, підсумувала отриманні знання студентів завдяки завданням створеним за допомогою чату GPT завданням.
Ірина МУЗИЧЕНКО, заступник декана з наукової роботи та міжнародної діяльності, кандидат психологічних наук детально розказала про процедуру перевірки робіт, ознайомила з наявністю текстових збігів через спеціалізований програмний засіб Strike Plagiarism та коефіцієнтами подібності.
До Дня захисників і захисниць України студенти 4 курсу спеціальності «Консультаційна психологія» долучилися до патріотичної ініціативи, виготовивши ляльки-мотанки для наших військових. Ці обереги — не просто символи української культури, а щирі прояви вдячності, підтримки та духовного зв’язку з тими, хто боронить нашу країну.
Кожна мотанка створена з любов’ю, теплом і вірою в перемогу. Студенти вкладали в роботу не лише майстерність, а й частинку своєї душі, адже розуміють важливість психологічної підтримки для військових. Лялька-мотанка — це символ захисту, добра і сили, який може стати джерелом натхнення та внутрішньої опори для наших героїв.
Підсумки Благодійної акції для Збройних сил України
Протягом дії благодійної акції, організованої до Дня захисників і захисниць України, студенти та співробітники Факультету психології, соціальної роботи та спеціальної освіти активно долучилися до збору допомоги для військовослужбовців. Спільними зусиллями було зібрано понад 60 кг необхідних речей, які можуть підтримати наших захисників у непростих умовах служби.
Завдяки злагодженій взаємодії з громадською організацією «Громадський рух “Жіноча сила України”», яка вже тривалий час займається підтримкою військових, вся зібрана допомога була передана до 154-ї бригади.
Ми щиро вдячні кожному, хто долучився до акції — за небайдужість, щедрість і готовність підтримати тих, хто щодня боронить нашу свободу. Такі ініціативи не лише забезпечують військових необхідним, а й демонструють єдність, силу духу та глибоку вдячність українського народу.
02 жовтня 2025 року студенти-першокурсники освітньо-професійної програми підготовки бакалаврів спеціальності С4 «Психологія» завітали до Музею українського побуту. Цей музей є історико-етнографічним осередком, який інтегрований у навчально-культурний простір Факультету образотворчого мистецтва і дизайну Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.
Берегиня музею, завідувачка та співзасновниця музею Галина Іванівна Ульянич розповіла про історію створення музею, розповіла, що в експозиціях музею представлено 4000 експонатів з колекції старожитностей родини Ульяничів.
Студенти занурилися в атмосферу української культури, ознайомилися з унікальними речами, якими користувались давні слов'яни. Дуже цікаво було побачити чудові вишивані сорочки, рушники, яскраву українську кераміку, вироби з дерева, наприклад засоби праці та скриню.
Студенти відчули свій зв'язок з багатьма поколіннями людей, що жили упродовж століть на нашій рідній землі і створювали її красу.
Завершилася зустріч невимушеним обговоренням, під час якого студенти поділилися власними враженнями та висловили вдячність за можливість більше дізнатися про історію українського побуту. Це надважливо й визначально для студентів: формувати фахові компетентності з опорою на національну ідентичність, у якій пласт духовного є визначальним. Такі люди, як Галина Іванівна – велика рідкість нині : захоплена своєю роботою і залюблена в усе, що формує національну ідентичність.
Щиро дякуємо шановній Галині Іванівні за зустріч, цікаві історії та з нетерпінням будемо чекати нових зустрічей.
Куратор академіічної групи ПСб-3-25-4.0д,
доцент кафедри психолооії
особистості та соціальної роботи
Зелінська Я.Ц
Минулого тижня у м. Сідней (Австралія) відбулася глобальна конференція з безпечних просторів для жінок, однією з головних спікерок якої стала Олена Шевченко – здобувачка третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти ОНП «Соціальна робота» кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи Факультету психології, соціальної роботи та спеціальної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Голова ГО «Інсайт» та співзасновниця БО «Марш жінок».
У 25-хвилинному виступі дослідниця представила досвід України у реагуванні на гуманітарну кризу, акцентувавши на необхідності змін у міжнародній гуманітарній системі задля ефективнішої допомоги постраждалим, а також на ролі жінок у відбудові України.
«Ми маємо змінити систему так, аби вона враховувала контекст та потреби постраждалих та виживших, а не просто відтворювала шаблонні схеми, які більше не працюють для людей. Взаємодія на локальному рівні, локальне лідерство – це основа для глобальної співпраці та створення нової системи міжнародної ефективної допомоги постраждалим», – наголосила Олена Шевченко.
Олена Шевченко працює над темою дисертації «Соціокультурні чинники ефективності впровадження міжнародних програм гуманітарної допомоги в Україні». Під час конференції нею були окреслені 2 ключові позиції, які стосуються її дисертаційного дослідження:
- Проблеми ефективності надання міжнародної гуманітарної допомоги в Україні.
- Приклади результативності місцевих гуманітарних ініціатив у розв’язанні проблем громад та окремих спільнот.
Підсумовуючи свій виступ, Олена Шевченко поділилася особистими враженнями від участі у світовій конференції:
«Я мала честь говорити від імені України на світовій конференції жіночих безпечних просторів у Сіднеї. У мене була унікальна можливість виступити з промовою щодо становища прав жінок у глобальному контексті та розповісти про боротьбу України за незалежність.
Неймовірна аудиторія, яка підтримує Україну, – жінки, які роблять усе можливе й неможливе у своїх країнах, аби не дати цьому світу поринути у пітьму.
Ця конференція показала, що нас підтримують і хочуть знати, яким чином можуть допомогти. Ми маємо більше говорити на міжнародних майданчиках, більше приділяти уваги інформуванню. Адже лише через індивідуальне залучення в нас вийде мобілізувати громади та міжнародні правозахисні рухи на захист України».
Університет Грінченка пишається здобутками своєї спільноти та активним представленням важливих для України наукових досліджень на світових майданчиках.
Ця подія є ще одним підтвердженням внеску нашої університетської родини у реалізацію Цілей сталого розвитку, зокрема Цілі 5 «Ґендерна рівність», Цілі 10 «Зменшення нерівності» та Цілі 17 «Партнерство заради сталого розвитку», які визначають стратегічні орієнтири нашої діяльності.
З 13 вересня по 21 вересня 2025 року здобувачки Факультету психології, соціальної роботи та спеціальної освіти ( спеціальності «Соціальна робота» Факультету психології, соціальної роботи та спеціальної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка (Софія БЕССМЕРТНА та Валерія ДЕНИСЕНКО, здобувачки 2 року навчання освітньо-професійної програми Соціальна адвокація першого (бакалаврського) рівня вищої освіти; Інна СИНЄПУПОВА, здобувачка 3 року навчання освітньо-професійної програми Соціальна адвокація першого (бакалаврського) рівня вищої освіти; Ірина НОХРІНА здобувачка 3 року навчання, освітньо-наукової програми «Соціальна робота» третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти, викладачка кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи), Марія КРАПИВА здобувачка 3 року навчання, освітньо-наукової програми Психологія третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти, викладачка кафедри практичної психології; Аріна КОВТУН, здобувачка 3 року навчання освітньо-професійної програми Консультаційна психологія першого (бакалаврського) рівня вищої освіти; Марина ГРИГОРЕНКО, Аліна РУДНИК, здобувачки 2 року навчання освітньо-професійної програми Сімейна психологія другого (магістерського) рівня вищої освіти; Вероніка БАЛАШОВА, Дарія ГУЛЯК, здобувачки 2 року навчання освітньо-професійної програми Екстремальна та кризова психологія другого (магістерського) рівня вищої освіти; Марія МАРТИНЧУК, здобувачки 4 року навчання освітньо-професійної програми Логопедія першого (бакалаврського) рівня вищої освіти; Софія КУКУРУДЗ, здобувачки 3 року навчання освітньо-професійної програми Логопедія першого (бакалаврського) рівня вищої освіти; Альбіна ГОНЧАРУК, здобувачки 2 року навчання освітньо-професійної програми Логопедія першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. взяли участь у першому етапі програми академічної мобільності в рамках німецько-польсько-українського проєкту за участю: DDK «Bronowice» (м. Люблін, Польща), Jugendkulturarbeit (м. Ольденбург, Німеччина) та Громадської організації «Міжнародна Школа Рівних Можливостей» (м. Київ, Україна).
Метою академічної мобільності є підвищення академічного рівня здобувачів, розвиток їхніх професійних навичок, розширення культурного обміну та поглиблення міжнародного співробітництва між закладами вищої освіти.
Протягом навчання учасниці мали змогу відвідувати лекції, воркшопи та практичні заняття, що надали новий погляд на сучасні підходи у сфері соціальної роботи. Навчальний процес вирізнявся високим рівнем організації, інтерактивними методами викладання та активним залученням до дискусій. Особливу цінність становило спілкування з викладачами та студентами з різних країн, що сприяло розвитку глобального бачення соціальних проблем та шляхів їх вирішення.
Програма надала можливість учасницям: розширити професійні знання й практичні навички у сфері соціальної роботи; ознайомитися з європейськими підходами до соціальних послуг; долучитися до міжкультурного обміну; представити український досвід і цінності міжнародній спільноті.
Окрім навчання, здобувачки мали можливість пізнавати місцеву культуру, відвідувати історичні та сучасні об’єкти, що зробило їхній досвід ще більш насиченим і корисним.
Відгуки учасників академічної мобільності: «Академічна мобільність у рамках програми Erasmus+ стала для нас цінним досвідом. Навчання в Остравському університеті дало можливість не лише поглибити знання у сфері соціальної роботи, а й познайомитися з новими підходами, культурою та людьми з різних країн. Це надихає на подальший професійний розвиток та міжнародну співпрацю».
Кафедра соціальної педагогіки та соціальної роботи пишається здобувачками та бажає їм нових досягнень і незабутніх освітніх вражень!
Шановні Грінченківці
28 червня цього року Україна відзначатиме 29-ту річницю прийняття Конституції – головного нормативно-правового акта держави, який закріплює основи суспільного ладу, державний устрій, систему, порядок утворення, принципи організації і діяльності державних органів, права та обов’язки громадян.
Ухвалення та введення в дію Верховною Радою України Основного закону 28 червня 1996 року стало важливим етапом утвердження державності, мало величезне політичне та правове значення для розвитку української політичної нації та громадянського суспільства. Венеціанська комісія визнала, що наша Конституція в частині прав, свобод та обов’язків громадян відповідає міжнародним стандартам у галузі конституційного права.
Українська Конституція справді зорієнтована на гуманістичні ідеали та правові відносини між суспільством і державою. Такою вона є, зокрема, тому, що, попри колоніальне і тоталітарне минуле, українцям завжди був властивий пошук норм і засад, які б регулювали взаємодію між населенням і владою. Власне, це також робить нас частиною Європи та істотно відрізняє від Росії.
Детальніше за покликанням.
